- зазвичай
- —————————————————————————————зазвича́йприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
зазвичай
Смотреть что такое "зазвичай" в других словарях:
зазвичай — присл. Як звичайно, як правило … Український тлумачний словник
зазвичай — [зазвиеча/й] присл … Орфоепічний словник української мови
сальдо — невідм., с. 1) Різниця між надходженням (дебетом) і видатком (кредитом) бухгалтерського обліку. •• Акти/вне (позити/вне) са/льдо перевищення надходження над видатком у торговельному чи платіжному балансі. Де/бетове са/льдо перевищення підсумкових … Український тлумачний словник
в — I невідм., с. Третя літера українського алфавіту на позначення приголосного звука в (вимовляється ве ). II (у), рідко ув – із знах., місц. і род. відмінками; рідко вві (у/ві), ві – із знах. і місц. відмінками; прийм. Сполучення з в (у) виражають … Український тлумачний словник
гіпертрихоз — у, ч., мед. Надмірне оволосіння. •• Діабети/чний гіпертрихо/з трихоз, який розвивається у хворих на діабет. Клімактери/чний гіпертрихо/з гіпертрихоз у жінок у період клімаксу, що розвивається зазвичай на обличчі. Пуберта/тний гіпертрихо/з… … Український тлумачний словник
голландський — а, е. Прикм. до голландці та Голландія. •• Голла/ндська піч кімнатна (зазвичай обкладена кахлем) піч. Голла/ндський аукціо/н аукціон, у ході якого спочатку оголошується найвища ціна на товар, що продається, а потім ставки знижуються.… … Український тлумачний словник
з — I невідм., с. Десята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука з (вимовляється зе ). II із, зі, рідко зо, прийм., з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. з, із, зі виражають: Просторові відношення: 1) з род. в.… … Український тлумачний словник
загомоніти — ню/, ни/ш, док., розм. 1) Почати гомоніти, заговорити тихо, приглушено (зазвичай про кількох чи багатьох людей). || Заговорити, звертаючись до кого небудь. || Зазвучати в розмові (зазвичай про голос). 2) перен. Почати утворювати безладні звуки;… … Український тлумачний словник
запікати — а/ю, а/єш, недок., запекти/, ечу/, ече/ш, док. 1) перех. Пекти в печі, духовці до утворення шкуринки на поверхні страви. || перен. Сильно гріючи, обпалювати (зазвичай про сонце). 2) тільки док., неперех. Почати пекти (про дію вогню, жару і т.… … Український тлумачний словник
зарулити — лю/, лиш, док., зару/лювати, юю, юєш, недок. 1) Повернувши руль, спрямувати куди небудь транспортний засіб, що рухається (зазвичай не туди, куди потрібно). 2) розм. Зробити поворот у якомусь напрямку (про транспортні засоби). 3) розм. Піти не в… … Український тлумачний словник
